матеріали

Дослідницькі тексти та відео подій.

Лабораторна
робота

Текст від організаторів

Після 24 лютого 2022 року три організації — Музей сучасного мистецтва Одеси, ГО «Слушні речі» та платформа культури пам’яті Минуле / Майбутнє / Мистецтво — об’єдналися, щоб працювати з досвідами війни, та запустили лабораторію мистецьких досліджень «Земля повернення, земля турботи».

Детальніше про фокус лабораторії

Ще сильніше це відчуття розладнання спогадів проступило навесні, коли Київ був напівоточений російськими військами. Хто знав, що я побуваю у кількох квартирах, куди доставлятиму продукти, потраплю у гараж фелоу-волонтерів і запам’ятаю усі смітники зі склотарою на районі (для коктейлів Молотова, звісно)? Хто знав, що прямо на місці, де я вперше слухав The Cure та ходив босим по снігу (в різні роки), доведеться копати траншею?

Ніхто не знав, але війна мобілізувала нас майже миттєво. Щойно минули перша паніка та розгубленість, я доєднався до волонтерської групи, яка допомагала теробороні. Наразі Київська область повністю деокупована, я більше не займаюсь волонтерством, а підрозділ, якому ми допомагали, направили в інший регіон. Але та практика — копання траншей — лишається зі мною як свіжий спогад. Тепер я на один день повернувся до неї.

У п’ятницю, 16-го вересня, я знову копав траншею, на тому ж місці, що й навесні. Попри відступ російських військ, я все одно зберіг геолокацію в таємниці. До того ж ця траншея першопочатково була задумана як фіктивна споруда для відвернення уваги від основної позиції тероборони.

Я копаю фіктивний окоп і думаю про тих, хто копає справжні. Де вони? Чи звикли вони до військового життя? Чи втомились? Скільки окопів вони уже викопали? Як часто вони беруть до рук лопату, щоб так буквально піклуватися про землю, яку ми захищаємо?

Земля-територія

Відеозапис події

Запис розмови з куратором і арткритиком Борисом Філоненком про те, як художній пошук стає способом опору війні, та про перезавантаження понять «земля» й «територія» під час повномасштабного вторгнення.

Битими шляхами

Відеозапис події

Розмова з фотографом Олександром Населенком та куратором і музикантом Володимиром Чигринцем про те, як змінилася їхня практика після повномасштабного вторгнення, а також про документування досвідів війни та роботу зі спадщиною як способи самозбереження та турботи про майбутнє.